Коми кывтӧдӧм

1

Небӧгса йӧзӧдӧм:

// Разманов І. І. Комі орфографіја кывӧктӧԁ (справочник по коми орфографии). Сыктывкар: Комі ԋіга леԇанін, 1930. Ԉб. 3-32.

Сійӧ жӧ текст ӧнія графикаӧн видзӧд татысь.

 

Гіжыԍԍаԋ.

Комі ԉіԏература dа гіжӧd паԍкалігӧн, кор комі гіжӧdыс мӧdіс олӧмас пыdӧҗык пырны — сувтісны комі кыв куԉтура кыпӧdан уҗын зев ыҗыd могјас. Ӧԏі-кӧ, — колӧ гіжӧdа кывсӧ лӧԍӧdны сіԇ, меdым еԍкӧ сіјӧ вӧлі гӧгӧрвоана став јӧзлы, став комі уҗалыԍлы. Сек сіјӧ вермас комі кыв вылын пыртны асԍыс уҗсӧ јӧзкост комі олӧмас. Мӧd-кӧ, гіжӧdа кывсӧ лӧԍӧdны сіԇ, меdым сылӧн торја еԉементјасыс (торја кывјас, кывјітлӧсјас dа сіԇ воԇӧ) гіжԍісны век ӧткоԃа. Сек лоӧ быd комі уҗалыԍлы кокԋыd велӧdчыны коміӧн гіжны, секі-жӧ сӧмын вермас лоны ӧтног гӧгӧрвоана комі гіжӧdа (ԉіԏературнӧј) кыв.

Лӧԍӧdны сещӧм справочԋік, коdі еԍкӧ меd петкӧdліс, кыԇі гіжԍӧ быd комі торјакыв, ԍӧкыdа гіжԍан кывјітлӧс dа сіԇ воԇӧ, — зев ԍӧкыd уҗ. Комі гіжанног јывԍыd емӧԍ сӧмын кымынкӧ інdӧdјас. Сіјӧ dерт, зев еща. Чув (нач) сіјӧн пӧԉзујтчыны dа куш сы куԅа лӧԍӧdны орфографіја справочԋік он вермы. Сіјӧн-і быd уҗалыԍлы та куԅа лоӧ корԍны мӧd туј, выԉ тӧdмӧстчӧdана туј. Сіјӧ туј куԅаыс мунігӧн лоӧ торјакыв гіжанногсӧ корԍавны массӧвӧј гіжӧd вылыԍ, ԉіԏератураыԍ dа сетыԍ ӧктӧм бӧрас выԉпӧлавны ԉіԏература dа орфографіјалы поdулас пуктӧм прінціпјас ԍерԏі.

Ме тајӧ аслам уҗын кӧсја ԍетны отсӧг, ӧԏі-кӧ, — сіјӧ уҗалыԍјаслы, коdјас воԇӧ вылӧ мӧdасны уҗавны комі орфографіја бурмӧdӧм куԅа, а мӧd-кӧ, — ӧні-жӧ ԍетны отсӧг став комі гіжӧdӧн dа комі кылӧн пракԏіческӧј уҗ нуӧdыԍјаслы (том гіжыԍјаслы, учрежdеԋԋӧын уҗалыԍјаслы, гаԅетӧ гіжыԍјаслы, велӧdыԍјаслы dа велӧdчыԍјаслы). Бӧрја могыс, ԃерт, јонҗык dај паԍкыdҗык.

Комі орфографіјаа кывӧктӧdӧ лоі ԍујӧма меd воԇпомас гіжӧdа кыв dа орфографіјаа прінціпјас јылыԍ јукӧd; мӧd јукӧdас — орфографіја правілӧјас; којмӧdас — орфографіја кывӧктӧd; ԋоԉӧdас — ԏермін інdалыԍ, і меdбӧрпомас лоі інdалӧма, кущӧм ԉескыԍ (маԏерјалыԍ) лоі вӧчӧма орфографіја кывӧктӧd ԋігасӧ.

Кывӧктӧdсӧ лӧԍӧdӧма алфавіт ԍерԏі. Торја шыпас вылас торјакывјассӧ јуклӧма алфавіт куԅа-жӧ. Алфавітас кутчыԍӧма торјакывјасас сӧмын вуж выјӧныс, кыввӧчан кывјылыс ԋін унҗыкыслӧн абу алфавіт куԅа. Сіјӧн-і торјакывјассӧ корԍігӧн лоӧ корԍны кыввуж ԍерԏіыс алфавіт куԅа. Кущӧм кывлӧн кыввужыс помаԍԍӧ «в» вылӧ, сетӧн мукӧdлаас ем торкԍӧмінјас. Сіјӧ торкԍалӧмыс лоӧ «в» dа вл» вежлаԍӧм вӧсна. Сек лоӧ кывсӧ корԍны ԉібӧ «в» ԉібӧ «л» — вужпом ԍерԏі.

Тајӧ орфографіјаа кывӧктӧd куԅа уҗалыԍлы меdвојdӧр колӧ бура тӧdмаԍны торја орфографіја правілӧјаскӧd dа прінціпјаскӧd. Бура-жӧ колӧ тӧdмавны-і алфавіт пӧраdок. Алфавіт пӧраdоксӧ гіжӧма правілӧјас бӧрын.

Быd шыпас вылӧ кывлыd помаԍԍӧм бӧрын коԉӧма «соdталанін». Сетчӧ быd уҗалыԍлы, велӧdыԍлы, реdакторјаслы dа мукӧdлы колӧ соdтавны ԍӧкыdа гіжԍан кывјас ԏермінјас dа кывјітлӧсјас, коdі абу-на пырӧма кывӧктӧdӧ.

Віԍтала зевыҗыd аԏԏӧ комі стуdентјаслы: Ворԍін Іван Анd. dа Соловјова Јев. Ԍем-лы, бура отсаԍӧм пыԃԃіыс ¹.

Комі кыввылын dа коміӧн уҗалыԍјасӧс ставнысӧ зевјона кора інdавны гаԅет пыр dа торја гіжӧdјасӧн быd ԋеԉучкі кывӧктӧdыԍ.

I. I. Разманов.

Ԉеԋінкар

10 лун јанвар т. 1930 воӧ.

Комі гіжӧdа кыв dа орфографіја прінціпјас.

Јӧз пӧвсса ԍорԋікыв — ловја кыв. Сіјӧ век, луныԍ лунӧ вежлаԍӧ. Вежлаԍӧмыс ԍорԋікывјыслӧн, ԃерт, мунӧ јӧзкост оланног вежлаԍӧм ԍерԏіыс. Олан ногыс вежӧ јӧз пӧвсса вежӧртӧмсӧ, пԍіхологіјасӧ, а сіјӧ-ԋін вӧԉіԍ мыччаԍӧ ԍорԋітан кывјын. Ӧԏі торјакыв-кӧ тавун вӧлі ӧԏі вежӧртас кутӧ, сіјӧ-жӧ торјакывјыслӧн вежӧртасыс јӧзкост оланног вежԍӧм ԍерԏіыс вежԍӧ-ԋін, сіјӧ торјакывјыскӧd мӧdнога вежӧртас јітԍӧ. Шуам кӧԏ «буржуа»-кыв, — сіјӧ торјакывјыс важӧн, ревоԉуціјаӧԇ, вӧлі гӧгӧрвоԍӧ ӧԏі ногӧн. Ревоԉуціјаӧԇ «буржуа» вӧлі ԍетӧ вежӧртас «бур, јон-і озыр» морт јылыԍ. Ревоԉуціја бӧрын-жӧ сылӧн вежӧртасыс вежԍіс, ӧні-кӧ шуасны «буржуј», сіјӧ гӧгӧрвоԍӧ піԋаԍан кывјӧн, быԏԏӧ коdӧскӧ кӧсјӧны увтыртны, омӧԉтны.

Мыјла-нӧ сіԇі вежлаԍӧ кыв вежӧртӧмыс? Быdӧнлы, ԃерт, лоӧ гӧгӧрвоана, — важӧнсӧ «буржуа» dінас став мӧвпсӧ јӧз оланногыс вӧлі пуктӧ ӧԏіӧс. «Буржуа» вӧлі вылын, сывылын став выныс, быdӧн вӧлі сылы ԍінмас віԇӧdӧны, а ӧні «буржуј» dорӧ ԇік вежԍіс віԇӧdӧмыс, ӧні «буржуј» ԉок пежіԋік морт, соціаԉізм вӧчан уҗ торкыԍ, ӧні јанԇім сы вылӧ-і ԍінтӧ чӧвтлыны. Сіԇ вежԍӧ торја ематорјаслӧн соціаԉнӧј значеԋԋӧыс, сіјӧн вежԍӧ торјакывјасыслӧн кывкутан вежӧртасыс.

Сіјӧ кывкутан вежӧртасыс вежԍігӧн вежԍӧ-і кыв шуанногыс dа шуанԍамыс ². Меdбӧрја помас вежԍӧ-і шы компԉексыс, фоԋеԏікаыс.

Таԇі вежлаԍӧ, кыԇ шуасны, олӧ ловја ԍорԋікыв быd ԍорԋіа јӧз пӧвсын. Сіјӧн-і артмӧ быd соціаԉнӧј котырлӧн аслас ԍорԋіас аслыснога ԍорԋікыв. Сіјӧ ԍорԋікывјыс торја соціаԉнӧј котырыслӧн олӧ-і быdмӧ сӧмын сіјӧ соціаԉнӧј котырас, сіјӧ соціаԉнӧј олӧм пыщкас.

Кор кущӧмкӧ соціаԉнӧј котыр кӧсјӧ лӧԍӧdны асԍыс гіжӧdа кыв, сіјӧ асԍыс кывкутан вежӧртасјассӧ пуктӧ гіжӧdа кыв поdулас, а сетчӧ вӧԉіԍ ӧктӧ мукӧd пӧлӧс соціаԉнӧј котыр ԍорԋікывјыԍ торјакывјас dа вежлалӧ најанӧс аслас ԍорԋі вежӧр ԍерԏіыс. Сіԇ артмӧ гіжӧdа кыв.

Важӧн, кор Мӧскуаса ӧксыјас dа бајарјас лӧԍӧdісны мӧскуаса пріказјас пыр асԍыныс гіжӧdа кыв, — најӧ, кӧԏ-і тӧdлытӧг, вӧчісны сіјӧ-жӧ. Боԍтісны асԍыныс ԍорԋікывнысӧ dа сіјӧс паԍкӧdісны, пӧлӧdісны, мукӧd соціаԉнӧј котыр сорԋікывјыԍ боԍталӧм торјакывјасӧн. Сіјӧ боԍталӧм торјакывјасыслы ԍетісны аслыснога вежӧртас. Мӧскуаса пріказын, ӧксыјас dа бајарјас чукӧрын артмӧм роч гіжӧdа кыв паԍкалі Рочму паԍтала Мӧскуа ыҗыdалӧмӧн. Ыҗыdалыԍ класс, ыҗыdалыԍ соціаԉнӧј котыр, пыртіс асԍыс кывсӧ став секԍа олӧмас. Сіјӧ, важ олӧм вежлаԍӧмыскӧd щӧщ вежлаԍіс-і гіжӧdа ԍорԋікывјыс.

Мукӧd јӧзлӧн сіԇ-жӧ гіжӧdа кывјыс артміс.

Унаыԍ вајӧdлӧны прімер тујӧ лужічаса ԍербјаслыԍ гіжӧdа кыв артман ԍам. Сен сіԇ-жӧ артміс гіжӧdа кывјыс. Ыҗыdалыԍ соціаԉнӧј котыр, выԉ буржуаԅіја кыпалігӧн, вічко пыр dа јенлы ескан ԋіга пӧлӧdіг тыр ԍујісны асԍыныс кывнысӧ став лужічаса ԍербјас костӧ. Сіјӧ соціаԉнӧј группаыс, ԃерт, лунвыв Лужічаас јонҗык вӧлі. Сен вӧлі паԍкалӧма dа сӧвмӧма овмӧсыс јонҗыка. Сіјӧн ӧні уналы-і петкӧdчыԍԍӧ, быԏԏӧ-пӧ лужічаса ԍербјаслӧн гіжӧdа кывјыс петіс лунвывса Лужіча рајјон ԍорԋіԍікаса јӧз піыԍ. Сещӧм мӧвпјасыс зев ԉокногаӧԍ. Сіјӧ мӧвпјас куԅа гіжӧdа кывлӧн вошӧ соціаԉнӧј ԍӧмӧсыс. Сіјӧ соціаԉнӧј ԍӧмӧс пыԃԃіыс најӧ ӧтԋыв ԍујӧны торја рајонса ԍорԋіԍікас. Ԍорԋікылас-жӧ оланԍамыс пукалӧ оз ԍорԋіԍікас пыщкас, а торја соціаԉнӧј котыр ԍорԋі піын. Сіјӧ соціаԉнӧј котырыслӧн кывјыс аснас ачыс, аслыс пӧлӧс ԍорԋіԍікас. Сіјӧ соціаԉнӧј ԍорԋіԍікасыс-і олӧ, сіјӧ сӧмын-і ловјаыс. Ловја сіјӧ соціаԉнӧј ԍорԋіԍікасыс лоӧ сетчӧԇ, кытчӧԇ ловја лоӧ сіјӧ соціаԉнӧј котырыс.

Сіԇкӧ, јӧз пӧвсса ԍорԋікывјыслӧн ԃејственнӧј еԉементнас сӧмын лоӧ торја соціаԉнӧј котырлӧн ԍорԋіԍікас, соціаԉнӧј ԍорԋіԍікас, а оз сіјӧ ԍорԋікыв ԍорԋіԍікасыс, коdі, шуам, тӧdчӧ торја ԍіктјасын dа рајонјасын. Торја рајонса (шуам: Іԅваса, Јемваса, Сыктыввожԍа, Іԋваса і с. в.) ԍорԋіԍікасыс ачыс јукԍӧ уна соціаԉнӧј ԍорԋіԍікасјасӧ. Кулакјаслӧн ӧтнога ԍорԋі, а робочӧјјаслӧн dа батракјаслӧн мӧdнога-ԋін. Гіжӧdа кыв лӧԍӧdігӧн мі ог вермӧ боԍтны гіжӧdа кыв ԍӧмӧс вылӧ кулакјаслыԍ dа озыр котырлыԍ ԍорԋі вежӧртас. Гіжӧd кывлы лоӧ пуктыны панасыс вылӧ комі уҗалыԍјаслыԍ, соціаԉізм ӧтувтчӧмӧн течыԍјаслыԍ кывсӧ соціаԉнӧј ԍорԋіԍікассӧ. Сіјӧ соціаԉнӧј ԍорԋіԍікасыс dејственнӧј, ловја, — сылӧн ԍӧмӧсыс ӧтлааԍӧ комі уҗалыԍ соціаԉнӧј котыр олӧмыскӧd dа мӧвпјасыскӧd.

Мӧdам кӧ мі гіжӧdа кыв панасыс пыddі корԍавны кущӧмкӧ рајонса сорԋіԍікас, сек мі кежам бокӧ, сек міјан лоӧ кокулӧ шыбітны гіжӧdа кывлыԍ соціаԉнӧј кутӧdсӧ, значеԋԋӧсӧ. Сек мі вошам кыв формајасӧ dа аноԋімнӧј вежӧртасјас костӧ, — і сеԍ міјан ԋе петавны. Віԇӧdлам мыјвыјӧ міјан ковмас воштыԍны сбыԉыԍ-кӧ мі боԍтам ӧԏі рајјонса ԍорԋіԍікас.

Ӧԏі-кӧ, секі мі огӧј вермӧ діференцірујтны соціаԉнӧј кутӧd ԍерԏіыс торјакывјаслыԍ вежӧртасјассӧ. Кулаклӧн мӧвпјасыс кыв вежӧртасјасыс мӧdасны пырны гіжӧdа кывјӧ, а мукӧd рајонса ԍорԋіԍікаса колана соціаԉнӧј еԉементјассӧ ковмас бокӧ коԉны. Сіԇкӧ міјан колана кыв еԉементјассӧ ковмас вежлавны ковтӧм, соціаԉнӧј ковтӧм торјасӧн. Тајӧ — ӧԏі бок. Мӧd-кӧ — торја кывԍікасса еԉементјасыс абу гӧгӧрвоана мукӧd ԍорԋіԍікасса уҗалыԍ јӧзлы. Најӧс ковмас школа пыр dа југdӧdчан учрежԃеԋԋӧјас пыр велӧdны, тӧdмӧdны, выԉ еԉементјасас. Ӧԏі рајонса кыв мӧdас зырны вуштыны мӧd рајонса кыв еԉементјассӧ. Важӧн роч гіжӧdа кыв чужігӧн сіԇі-і вӧчԍіс, — ӧԏі ԍорԋіԍікас вуштіс мӧd ԍорԋіԍікасӧс, сещӧм вӧлі секі поԉіԏікаыс, сіԇ вӧлі олӧмсӧ лӧԍӧdӧма. Роч кыв вӧлі вуштӧ мукӧd пӧлӧс посԋі јӧзлыԍ ԍорԋікывјас, руԍԍіфіцірујтӧ; Мӧскуаса ԍорԋіԍікас (а мі тӧdам-ԋін кущӧм вӧлі сіјӧ пріказса ԍорԋіԍікасыс) вӧлі вуштӧ мукӧd пӧлӧс ԍорԋіԍікасјас. Мӧскуаса ӧксыјас dа бајарјас ас ыҗыdалӧмнаныс ԉічкӧны вӧлі мукӧd посԋі јӧзӧс і посԋіҗык ӧксыјассӧ. Сек вӧлі кыкнога пресс, — ӧԏі-кӧ, Мӧскуа ԉічкӧ провінціја вылӧ; а мӧd-кӧ, ыҗыdалыԍ соціаԉнӧј ԍорԋіԍікас бырӧdӧ, увтыртӧ мукӧd пӧлӧс ԍорԋіԍікасјассӧ (холопскӧј ԍорԋіӧс dа сіԇ воԇӧ).

Ӧні сіԇтӧ машінасӧ лӧԍӧdны мі огӧј вермӧ, сіјӧ ԃіаԉекԏіческі ԋеԉучкі лоӧ. Мі шуам, — гіжӧdа кыв лӧԍӧdӧмӧн мі мунам ӧԏі мірӧвӧј кывјӧ. Такӧd ԋекоԁ оз венԅы. Сӧмын кор кутасны мӧвпавны, кыԇі сіјӧ гіжԍӧ dа кыԇі кывсӧ лӧԍӧdны, секі-і понdасны венԅыны. Ӧԏіјас шуӧны, колӧ-пӧ боԍтны кущӧмкӧ рајјонса ԍорԋіԍікас dа сыулӧ пуктыны став мукӧd ԍорԋіԍікасјассӧ. Школа пыр dа мукӧd учрежdеԋԋӧјас пыр, dа пресса пыр-пӧ мукӧd ԍорԋіԍікаса јӧз велӧdчасны сіјӧ ԍорԋіԍікас ԍорԋіас, вунӧdасны пӧ најӧ асԍыныс ԍорԋіԍікаснысӧ. Ԁіаԉекԏіческі тајӧ со мыј лоӧ: кык венԅан торјыԍ пӧ (кык ԍорԋіԍікас) венԅігӧн ӧԏіыс бырӧ, а мӧdыс, коdыс вермас, сіјӧ-пӧ паԍкӧdчӧ бырӧмінас.

Тащӧм мӧвпјассӧ мі шуам мехаԋіста мӧвпјасӧн, метафіԅікаа мӧвпјасӧн. Сіԇкӧ тащӧм мӧвпјаскӧd оз поԅ ԃелӧ кутны. Колӧ корԍны кущӧмкӧ мӧd туј.

Сіјӧ тујыс со кущӧм. Быd торја рајјонса ԍорԋіԍікас пыщкын ем сотсіаԉнӧј ԍорԋіԍікасјас, — уҗалыԍ јӧзлӧн, соціаԉізм течыԍ јӧзлӧн ԍорԋі. Сіјӧ ԍорԋіыс, кыԇі-і сіјӧ ԍорԋісӧ новлӧdлыԍ јӧзыслӧн мӧвпјасыс, ӧткоԃӧԍ. Сіјӧ ӧткоԃвежӧра соціаԉнӧј ԍорԋіԍікассӧ колӧ оргаԋізујтны dа сіјӧ пуктыны гіжӧdа кывлы панасыс пыԃԃі, поdулас. Сек міјан артмас проԉетарјат нога, проԉетарјат мӧвпа dа вежӧра гіжӧdа кыв. Кыԇ-нӧ сіјӧ торја соціаԉнӧј ԍорԋіԍікассӧ оргаԋізујтны? Шуам сіԇ, — Іԅваса уҗалыԍјаслӧн ӧтнога фонеԏіка, ӧтнога морфологіја законјас dа формајас, Ежва вожын мӧdнога, кыԇ најӧс оргаԋізујтан?

Кывјын dа ԍорԋіын кымын уна форма dа кымын уна ногӧн поԅӧ шуны, сымын сіјӧ бур, сек ԍорԋітан кывјыс-і озыр. Кор мі ӧтлаӧdам кык ԍорԋіԍікасса ӧԏі пӧлӧс соціаԉнӧј котырлыԍ ԍорԋісӧ, најӧ оз мӧdны мӧdа-мӧdныскӧd воча сулавны, а најӧ јітԍасны, ӧтлааԍасны. Ас ӧтлааԍӧмнас лӧԍӧdасны којмӧd качествоа ԍорԋікыв. Сіԇі мунӧ ԃіаԉекԏіческӧј процесс. Мӧdногӧн оз-і вермы лоны. Гіжӧdа кыв лӧԍӧdігӧн сӧмын ем тајӧ, ӧԏі, туј.

Кыԇ-нӧ сіјӧ соціаԉнӧј ԍорԋіԍікасјасыс оргаԋізујтчасны? Міјан еԍкӧ колӧ лӧԍӧdны сещӧм ԍорԋікыв, меdым сіјӧ вӧлі гӧгӧрвоана став комі уҗалыԍјаслы. Сек сӧмын сіјӧ мӧdас шуны асԍыс комуԋікаԏівнӧј, соціаԉнӧј метсӧ ³.

Кор мі шуам, — мыј колӧ гіжӧdа кыв панасыс пыԃԃі боԍтны соціаԉнӧј кывԍікас, сек мі аԍнымӧс пощам кыв вежӧртас бӧрјыԍӧмнас. Сек міјан оз ков јона паԍкӧdчавны dа лукјыԍны быdԍаманога вежӧртасјасас. Сіјӧ міјан јона кокԋӧdас асԍыным уҗнымӧс. Кӧр мі мӧdам тӧdны кущӧм вежӧртаса кывјас міјан колӧны, сек міјан лоӧ јона кокԋыd гіжӧdа кывтӧ лӧԍӧdны ⁴. Сек міјан ковмас сӧмын шуан dа гіжанногсӧ шыԉӧdны, моԉӧdны.

Шуԍанногас dа гіжԍанногас ем бара-на мыщлаԍанінјас. Сіјӧ мыщлаԍанінјастіыс гіжӧdа кывсӧ колӧ лӧԍӧdны сіԇ, меdым сіјӧ вӧлі кыԇ шуасны пракԏічнӧјӧн.

Ӧні віԇӧdлам кыԇі торјакывјаслӧн шуԍанногыс dа гіжԍанногыс јорта јортыскӧd вочавоӧны. Быdӧн тӧdӧны — торја ԍорԋіԍікасјасын торјакывјас вермасны шуԍыны разнӧј ногӧн. Быd ԍорԋіԍікаслӧн аслас шуанԍам, ԉібӧ кыԇ шуӧны, — ԍорԋікыв норма. Гіжӧdа кыв лӧԍӧdігӧн торја ԍорԋіԍікаса ԍорԋікыв нормајассӧ колӧ воштыны ӧԏівыјӧԇ.

Меdым шуанԍам ԍерԏіыс міјан гіжӧdа кыв вӧлі ӧткоԃ, меdым кыв нормаыс вӧлі ӧтнога. Ӧтнога-кӧ лоӧ ԍорԋікыв нормаыс, сек поԅӧ лӧԍӧdны сы ԍерԏі ӧԏі пӧлӧс гіжанног, орфографіја.

Торја кывԍікасјасын разнӧј пӧлӧс кыв нормаыс ԍорԋітігас оз торк гӧгӧрвоӧмсӧ, а гіжігас сіјӧ мӧdас торкны. Мыјла-нӧ сіјӧ сіԇ? Кор кущӧмкӧ ԍорԋіԍікаса ԍорԋівылын шуасны «менчум», сек мӧd ԍорԋіԍікасса ԍорԋітыԍ јурвежӧрын сіјӧ «менчум»-ыс вежӧртавԍӧ сіԇ, кыԇ сіјӧ кывсӧ шуӧны ас ԍорԋіԍікасас, мӧdарӧ-кӧ шуны, — сіјӧ «менчум»-сӧ мукӧd ԍорԋіԍікасса морт гӧгӧрвоӧ ас ԍорԋіԍікасса норма ԍерԏіыс. Шуам-кӧԏ: «менԍым» «менԍім» «менԍум» і с. в. Торјакывјасса ԍорԋіԍікас костын вежлаԍан шыјасыс быd ԍорԋіԍікаса јӧз јурвежӧрын гӧгӧрвоԍӧ аслас ԍорԋікыв норма ԍерԏі. Сіјӧн і прӧста ԍорԋітігас сіјӧ торјалан кыв нормаыс оз зев торк кывсӧ вежӧртӧмыԍ. Ԇік мӧd нога гіжӧd вылын. Гіжӧd вылыԍ-кӧ аdԇан кущӧмкӧ ӧԏі шыпас ԋесіԇі гіжӧмӧн, — пыр-і каԅалан. Шуан: «тајӧ-пӧ абу міјан ногӧн гіжӧмаӧԍ.» Гіжӧd вылын кыв нормаыс вермас торкны торја кывлыԍ ӧтнога гӧгӧрвоӧмсӧ. Сені оз-ԋін поԅ гіжны уна ногӧн. Колӧ, меd еԍкӧ быd кыв гіжӧd вылыԍ гӧгӧрвоԍіс кокԋіdҗыка, dај ӧтмоза. Сіјӧ мі вермам вӧчны сек, кор гіжӧdа кывјас лӧԍӧdам ӧԏі пӧлӧс кыв норма. Комі гіжӧdа кыв куԉтура кыпӧdан конференціја (Сыктывкарын, јуԉ 1929 воын) шуіс: «колӧ-пӧ сіјӧ кыв нормасӧ нуӧdны куԅала ӧԏі пӧлӧс закон віԅын. Шуам кӧԏ, — ԋе гіжны кыԇ ԍурӧ: «квајт» «шајт» «коԃ» «ԋаԏ» і с. в; «шыбытны», «јурбітны» і с. в.; — а быdлаын гіжны сӧмын: «квајт, шајт, dојd, којd, ԋајт, војтыр» і с.в. (быdлаын: «јт», «јd»); «шыбітны», «јурбітны» і с. в. (быdлаын: «іт»). Таԇікӧн ӧктӧм кыв нормаыс кокԋӧdас гіжанногсӧ dа орфографіјасӧ. Тајӧ ӧні комі гіжӧdа кывјын боԍтӧма прінціп тујӧ.

Ӧтнога кыв нормаыс гіжӧdа кывјас ворсӧ зев ыҗыd роԉ. Сіјӧ ӧтлаӧdӧ торја кывԍікасјас шуӧмԍам ԍерԏіыс. Сіјӧ оргаԋізујтӧ став посԋі ԃіаԉектјассӧ, ӧтлаӧdӧ ӧԏі ԍорԋіԍам улӧ. Сіԇкӧ, мі ӧні вермам гіжӧdа кыв кыкнан прінціпсӧ ӧтлаӧdлыны dа најӧс воча вајӧdлыны. Сек міјан мӧdас јонҗыка тӧdчыны, кытчаԋ міјан гіжӧdа кывлӧн тујвіԅыс віԇӧdӧ. Мі каԅтывлім-ԋін, мыј гіжӧdа кыв поdулӧ колӧ пуктыны ԋеӧԏі кущӧмкӧ рајонса ԍорԋіԍікас, а гіжӧdа кыв панан пыԃԃіыс колӧ ӧтлаӧdны став ԍорԋіԍікас пыщса соціаԉнӧј ԍорԋіԍікас. Мӧdарӧ-кӧ шуны, — колӧ боԍтны торја кывјас вежӧртӧмсӧ олӧм вӧчыԍ, dејственнӧј, соціаԉнӧј котыр ԍорԋівежӧрыԍ. Соціаԉнӧј ԍорԋівежӧра кыв шуанногсӧ ӧтлаӧdны, оргаԋізујтны ӧԏі пӧлӧс кыв нормаӧн.

Мыј-нӧ сек міјан артмас? Секі міјан гіжӧdа кыв мӧdас нуны кык мет (цели). Ӧԏі-кӧ, — ӧтлаӧdас торја рајјонса ԍорԋіԍікасјас, а мӧd-кӧ, — лоӧ бура гӧгӧрвоана став уҗалыԍ јӧзлы. Воԇԇа метыс, ԍорԋіԍікас оргаԋізујтӧмыс, матыԍтас комі гіжӧdа кыв інтернаціонаԉнӧј кыв быdман процесслаԋ, јонмӧdас гіжӧdа кывсӧ. Секі гіжӧdа кывјыслы поԅас вӧԉіԍ ԍетны міјан колана соціаԉнӧј тујвіԅ. Мӧd метыс пыртас гіжӧdа кывсӧ соціаԉнӧј, комуԋікаԏівнӧј роԉас. Секі гіжӧdа кывјыс лоӧ массӧвӧј кывјӧн, соціаԉнӧј ыҗыd факторӧн. Секі гіжӧdа кывјыс вермас пырны јӧзкост олӧмас. Тащӧм тујвіԅ вылӧ-і колӧ петкӧdны гіжӧdа кыв. Сіԇкӧ сіјӧ кык меdгырыԍ прінціпыс комі гіжӧdа кывсӧ сбыԉыԍӧн кыскӧ колана соціаԉнӧј тујвіԅӧ.

Но тајӧ поdувса прінтсіпјасыԍ ӧтdор гіжӧdа-кыв куԉтура кыпӧdігӧн лоӧ нӧшта-на унатор вылӧ віԇӧdлыны.

1. Ловја кывјын торја формајасыс чужӧны оз ӧтщӧщ быd случајын, а завоԃітчӧ пырны ӧԏі-ӧԏіка торјакывјасӧ. Сеԍаԋ вӧԉіԍ паԍкалӧ мукӧd кывјас вылӧ. Сіԇі артміс Сыктывкар гӧгӧрса ԃіаԉектын, кӧԏ шуам, сіјӧ-жӧ вежлаԍӧм «ԃ — јd», «ԏ — јт» (коԃ — којd, ԋаԏ — ԋајт і с. в), сіԇі-жӧ Улыс-Ежва ԃіаԉектын коԉӧма «в» (кывпомын) јітӧdантӧм шы воԇын: «ылла», «бӧлк». Тащӧм прімерыс зев уна. Сіԇкӧ ӧԏі пӧлӧс кыв нормаыслы паныd сувтӧ торја кывлӧн олӧм-вылӧмыс. Сіјӧ воча сувтӧ сек, шуам-кӧ мі гіжӧdа кывсӧ лӧԍӧdны фонемалогіја прінціпӧн.

Ӧні мӧdтор, — міјан комі алфавітыс лӧԍӧdӧма сіԇ, меd быd торја шылы вӧлі торја шыпас. Сіјӧ установкаыс вајӧdӧ фонемалогіја прінціп берdӧ, і сіјӧ фонемалогіја прінціпсӧ міјан лоӧ боԍтны гіжӧdа кыв прінціп тујӧ. Сӧмын сіјӧ прінціпсӧ мі пуктам улӧҗык ӧтнога кыв норма прінціпыԍ. Кӧн мыј поԅӧ, мі мӧdам кутԍыны ӧтнога кыв норма лӧԍӧdӧмлаԋ, а мӧd-кӧ, — кӧні сіјӧ прінціпыслы оз мӧd паныd мунны мі боԍтам фонемалогіја прінціп. Сіјӧ прінціпсӧ поԅӧ формуԉірујтны со кыԇі: — «гіжны сіԇ, кыԇі кывԍӧ». Торја кывԍікасјасса кывјас мі мӧdам гіжны фонемалогіја прінціп ԍерԏі сетчӧԇ, кытчӧԇ сіјӧ оз мӧd торкны ӧтнога кыв норма кутан прінціплы.

2. Разнӧј ԍорԋіԍікасјасын ӧԏі кывкутӧdсӧ віԍталӧны разнӧј ногӧн. Ӧԏілаын: «коdравны» мӧdлаын: «каԅтывны»; ӧԏіын: «гежӧd», «щыгӧм», а мӧdлаын: «шоч», «ԇескыd» і с. в. Тані лоӧ шуны сіԇ, — поԅӧ-і колӧ ӧктыны гіжӧdа кывјӧ кыԇ мыј поԅӧ унҗык кыв, меd кӧԏ најӧ вӧліны-і ӧԏі вежӧртасаӧԍ. Сіјӧн мі сӧмын озырмӧdам комі гіжӧdа кывсӧ. Тајӧ мӧd установка. Таԇі-жӧ колӧ шуны-і кыввӧчан кывјывјас јылыԍ. Мыјта ӧкмас, ставсӧ колӧ лыԃԃыны законнӧјӧн dа ԍујны гіжӧdа кыв форма тујӧ.

Мукӧdыс полӧны тајӧ установкаԍыс. Најӧ шуӧны — торја кыввӧчан јывјассӧ-кӧ-пӧ боԍталам бокыԍ, сек-пӧ міјан кыввежӧр ԃіференціаціјаыс вошӧ, ԉібӧ вермас торкԍыны. Сіјӧ абу сіԇ! Кывјыс аснас ачыс век ԃіференцірујтӧ торјакывјасыслыԍ кыввежӧрсӧ. Сіјӧн-і торја шыјас вежлаԍӧны торјакывјасын. Сіԇкӧ міјан лоӧ шуны: «став ԃіаԉектса кыв варіантјас ӧткоԃӧԍ. Најӧ ставныс пырӧны гіжӧdа кыв ԉекԍікаӧ. Ӧткоԃӧԍ-жӧ лоӧны-і торја кыввӧчан јывјас, шуам: «мунӧмаԍ», «мунӧмаӧԍ», «мунӧмны», «мортԍа», «мортыԍ».

3. Сеԍԍа којмӧdтор. Рочыԍ dа мукӧd кывјыԍ пырӧм кывјас гіжігӧн вочааԍлӧны «Ф», «Х», dа «Ц». Меdым сіјӧ кывјассӧ торктӧг гіжны, колӧ боԍтны тајӧ кујімнан шысӧ. Сыыԍ бара-жӧ міјан ԉокыс абу. Кымын уна еԉемент мі боԍтам гіжӧdа кывјӧ, сымын бур dа озырҗык лоӧ кывјыс. Важӧн боԍтӧм бокыԍ пырӧм кывјасын лоӧ кутԍыны фонемалогіја прінціпӧ dа гіжны «кӧԅаін», «кӧԅајка», «сар», «самӧвар», «колош», «шӧвк», «часі», «ԋіга», і с. в., а ԋеважја боԍтӧм кывјас гіжны сіԇ, кыԇі кывԍӧ сіјӧ ԍорԋіас, кытыԍ сіјӧ воӧма комі кывјас; «ԃіференціаціја», «револіутсіја», «коммуԋіԍԏіческӧј», «суффікс», «соціаԉізм», «фінанс», «цірк» «хіміја», «конференціја», «фіԅіка» і с. в.

Тајӧ ставыс гіжӧdа кыв фонеԏіка прінціпјас јылыԍ.

4. Воԇӧ віԇӧdлам, кыԇі ԍінтакԍіс dа морфологіја прінціпјас міјан лаdмасны.

Морфологіја dа фонемалогіја прінціпјасыс сулалӧны воча-воча. Најӧ јорта-јортыскӧd паныd мунӧны. Фонеԏікаыс ӧтнога, а морфологіја ԍерԏіыс мӧdнога. Сіјӧн міјан-і лоӧ мукӧdлаас коԉны морфологіја прінціпсӧ, кӧԏ шуам — кор аԍԍіміԉаціјаа закон вочааԍлӧ («кожҗык» — «косҗык», «раԇdор» — «рачdор» і с. в.). Тащӧмінас лоӧ морфологіја ԍерԏі гіжны. Тані морфологіја прінціпыс отсалӧ кывсӧ вежӧртны. Кывсӧ вежӧртӧмыԍ-кӧ тајӧ вежлаԍӧмыс оз торк, секі лоӧ боԍтны фонемалогіјаа прінціп, шуам кӧԏ: «лыdјыны — лыԃԃыны», «воԇја — воԇԇа» і с. в. Морфологіја прінціпыс, ԃерт, лоӧ історіја кывартман ԍама. Воԇас мі тӧdмыштчім-ԋін, кыԇі ловја кывјыс олӧ. Сіјӧ олӧм ԍерԏіыс торјакывјасыс вежлаԍӧны. Вежлаԍӧмсӧ міјан лоӧ законнӧјӧн лыԃԃыны. Морфологіја dа історіја прінціпӧ-кӧ ԇоԋнас кутчіԍны, сек міјан гіжӧdа кывјыd торјалас соціаԉнӧј, массӧвӧј кывԍыс. Сіјӧн мі огӧ вермӧ поdув прінціп тујӧ боԍтны ԋі морфологіја ԋі історіја прінціп. Боԍтам најӧс сӧмын кыввежӧр гӧгӧрвоӧм отсӧг тујӧ, dај зев гежӧdлаын. Унҗыкыԍсӧ мі најӧс вежлалам фонемалогіја прінціпӧн, а сіјӧ бара-жӧ нуӧdам сӧмын сетчӧԇ, кытчӧԇ фонемалогіјаыс оз сувт паныd кыв норма прінціплы ⁵.

5. Морфологіјаыс, ԃерт, петӧма ԍінтакԍіс нормаыԍ. Комі кывјаd ӧнӧԇ-на оз мічаӧ тӧdчы кӧн помаԍԍӧ ԍінтакԍіс, кӧні завоԃітчӧ морфологіја. Ӧні-на он куж веԍкыdа шуны: «козпу», «піпу», «ізкі», «паԍкӧм» і с. в. — којd кывјасыс кымын кыв сені, — кык-ԉі, ӧԏі-ԉі. Кывјітлӧсыс dа кыв артманԍамыс абу-на мічаӧ торјаԍԍӧма. Сіјӧн-і кыпавлывлӧны венԅӧмјас. Ӧԏі лыԃԃӧ сен-пӧ кык кыв dа кык кывлӧн кывјітлӧс, а мӧd шуӧ, — абу-пӧ сіԇ, сен-пӧ кывартман закон.

Тані лоӧ боԍтны сещӧм граммаԏіка каԏегоріјајас, коdјас еԍкӧ меdым кокԋіdаҗык інdісны морфологіјаа dа ԍінтакԍіса костсӧ.

Кывјітлӧслӧн ем ӧԏі функціја, а кывартмӧмлӧн мӧd функціја. Кывјітлӧс артмӧ, ԃіференцірујтчӧ морфологіја формајасӧн, кывбӧрјасӧн dа јітлӧс віԅӧн, а кыв артманԍам кыввежӧртӧмӧн.

Кывежӧртӧмыс геԋеԏіческі петӧ соціаԉнӧј олӧмыԍ. Сіԇ боԍтам кымынкӧ прімер: ԍінкым, ԍінлыс, ԍінлапӧd, ԍінкоԉк і с. в. Ӧні міјан тајӧ кывјасас вежӧртассӧ ԃіференцірујтан еԉементјаснас лоӧны бӧрја еԉементјасыс: «кым», «лыс», «лапӧd», «коԉк» і с. в., «ԍін»-ыс налӧн роdоначаԉԋікыс. Мыјла-нӧ сіԇ? Міјан ӧні соціаԉнӧј олӧмыс сещӧм. Роdоначаԉԋікыс, патріархыс ԋекущӧм соціаԉнӧј роԉ оз ворс, а соціаԉнӧј значеԋԋӧсӧ кутыԍыс торја морт, јукԍӧм морт. Сылыԍ сӧмын роdоначаԉԋіксӧ каԅтылӧны пасјӧг тујӧ. Сіјӧн важӧнсӧ вӧлісны најӧ торјӧн сулалӧны, а ӧні тајӧ торјакывјасыс ӧтлаынӧԍ. Важӧн вӧлі «ԍін»-ыс ыҗыd значеԋԋӧ кутӧ, а ӧні сіјӧ воші, ӧтлааԍіс, кыԇ руdімент «кым», «лыс», «ла-пӧd», «коԉк»-кӧd. Таԇі ԍінтакԍіс каԏегоріјаыԍ, кык кывјітлӧсыԍ лоі ӧԏі кыв, артміс морфологіја каԏегоріја. Тајӧ процессыс комі кывјын абу-на ԇікӧԇ помаԍӧма.

Гіжӧdа кыв лӧԍӧdігӧн уналаын лоӧ сіјӧ процессӧ термӧdны, dа кывјітлӧс маԋера кык кыв вочавоӧм лыԃԃыны ӧԏі торјакывјӧн. Сіјӧ оз јона торк гіжан ԍамсӧ, dај јонҗыка ԃіферентсірујтӧ торјакывјаслыԍ вежӧртассӧ. Прінціп тујӧ лоӧ боԍтны со мыј: — 1) гіжны ӧтлаын кыввужја dа dінма кывјаскӧd кывбӧрјас ⁶, 2) ӧтлаын-жӧ гіжны кык вужја торјакывјас кор ӧԏіыс общеј, а мӧdыс сылӧн чаԍԏ, 3) кор ӧԏіыс і мӧdыс ӧԏівына вежӧртасаӧԍ dа кор на јітԍігӧн арталӧма којмӧd вежӧртас (СІԆ: 1) пујыв, јујыв, ӧшіԋув, чојгорув, кыргорув, керкавеԍт, нырвыв і с. в., 2) чуԋпом, мӧску, ыжку, кокчӧр, песплака, керпом, увdор, черлы, јурԍі, јурлы, кокпоd, ԍірпі, ԍірвез, ԍінсај, ԍінвоԇ, ԍінԋӧр, ԍіліԇір, саԉамка, і с. в.; 3) нырагез, мырпом, нӧdкыв, ԍорԋікуԅа, лысва, куԅмуԏеј, куԏԏавојса, ізанкум, јӧзвыј, јуруԍтӧԇ, јурdој, јіdорраз, dојdвевт, ізгарга і с. в.)

Тащӧм прінціпјас колӧ боԍтны комі гіжӧdа кыв лӧԍӧdігӧн. Тајӧ кывӧктӧdсӧ лӧԍӧdӧма тајӧ прінціпјас ԍерԏіыс. Сіјӧ прінціпјассӧ вӧлі інdалӧма комі гіжӧdа кыв куԉтура конференціја вылын. Поdулас лоі пуктӧма сіјӧ конферентсіјаыслыԍ шуӧмјассӧ.

Орфографіја правілӧјас.

А. Віԅыԍ віԅӧ вуҗӧdӧм.

 1. Віԅыԍ віԅӧ торјакывјас вуҗӧdавны колӧ ԇоԋ кывјітӧdјасӧн (слоги).

Сіԇ: Рыт-лаԋ-ԋін лок-тіс Мі-кул Ва-ԍіԉ гор-тас. Веԉ-тума, ты-dа-лӧ, ӧк-тӧ-ма бра-га-е-сӧ-dа рум-ка ві-на—ез ԃе-рев-ԋа-ӧԏ-ԏіс, гӧр-dӧ-тӧм, кыԇ рак, ӧз-јӧ тӧ-кӧ чу-жӧ-мыс.

2. Кывторјас dа dефісӧн гіжԍан кывјас мӧd віԅӧ вуҗӧdігӧн на воԇлаdорӧ сувтӧdчыԍԍӧ ічӧԏік dефіс:

Сіԇ:

а) Му-нӧ-ма-

-тај кыт-чӧ-

-кӧ…

б) Мыјла-

-нӧ сіԇі-

сӧ уҗалан…

в) Оз-

-жӧ-

-кӧ-

-ӧd-

-а…

г) Ветлісны чоја-

-вока-

-dа, ԋемтор абу шеdӧма.

Б. Фонеԏіка правілӧјас.

 1. Гора јітӧdантӧм шы аԍкоԃалӧ воԇԇа гортӧм јітӧdантӧмсӧ. Колӧ гіжны сіԇ, кыԇі кылӧ роԅ кыкнан кывсӧ ԉібӧ кывторсӧ шуігӧн.

Сіԇ: (кос) гајd, (ԉок) dајd, (рач) dор і с. в.

2. Гора јітӧdантӧмјас оз мічаӧ кывны гортӧм јітӧdантӧм воԇ вылын (бы<т/ԁ>ԍама, у<ԍ/ԅ>тӧг, го<к/г>ԋітны, пӧ<т/ԁ>тыны, ԇу<к/г>ԍыны, ле<ч/ԇ>ԍыны, (лептыны) быdтор і с. в.), колӧ гіжны сіԇ кыԇі кылӧ торјӧн шулігас (ԇугԍыны, быdтыны, уԅтӧг, быdтор і с. в.).

3. Меdым соравтӧг гіжны, колӧ лӧԍӧdлыны гора шывыјӧныс сещӧм кыв, коdын гора шыыс меd сулаліс јітӧdана воԇлаdорын. Секі гора dа гуԍа шыыс мічаӧ кылӧ. Сіԇі-і колӧ гіжны. Сіԇ: «быdӧн — быdԍама, уԅтӧг — уԅі, гогԋіт — гогын, пӧdтыны — пӧdа і с. в.

4. Гора јітӧdантӧм «ԇ» воԇвывса «с» dа «ԍ» кылӧны «тс» (ц) dа «ч» моз (лӧԇсӧ — лӧԇтсӧ, леԇԍыны — леԇчыны). Морфологіја ԍерԏі јуклігӧн тӧdчӧ мічаҗыка. Сіԇі-і колӧ гіжны: лӧԇсӧ, леԇԍыны (возвратная форма глагола с оттенком пассивного глагола.

5. Торја кывјасын гора јітӧdантӧм «d» — бӧрвывса «ԍ» шуԍӧ «ч» моз (быdԍама, быdчама), морфологіја ԍерԏі колӧ гіжны «ԍ» (быdԍама). Керан вӧчан кывјасын «ԇ» «d» dа «т» бӧрвывса «ԍ» возвратнӧј формаын гіжԍӧ со кыԇі: кор керӧм-вӧчӧмыс проізвоԉнӧја мунӧ, сек гіжԍӧ «ч» (леԇчыны соdті, dорыԋтчыны, банкруԏітчыны, dерԋітчыны і с. в.); «ч»-жӧ коԉӧ, кор тајӧ формаԍыс артмӧ урчітан форма: леԇчыԍ, dорыԋчыԍ, dерԋітчыԍ і с. в.); а кор керӧм-вӧчӧмыс мунӧ објект вылын, сек гіжԍӧ «ԍ». (Леԇԍыны (рынышыԍ ԍу леԇны) мунӧ, dерԋітԍыны, ԇігӧdԍыны і с. в.).

6. Торјакывјасын кор вежлаԍӧны «к – ԏ», «г – ԃ» (кі – ԏі, гіd – ԃіd, кермаԍ – термаԍ, гез – ԃез і с. в.) быdлаын гіжԍӧ «к», «г» (ԉі, кермаԍ гіd, гез і с. в.),

7. Торјакывјасын, кӧні вежлаԍӧны «ԏ – јт», «ԃ – јd» (dаԃ – dајd, којт – коԏ, војтыр – воԏір (оԏір), којd – коԃ і с. в) быdлаын гіжԍӧ «јт», «јd» (којd, dајd, dојd, којт, војт војтыр і с. в.).

8. Ԋебыd «d» dа «ԏ» коԉӧны сӧмын ԋекымын комі кывјын («ԏем», «ԃем» і с. в. Віԇӧd кывӧктӧdыԍ) dа бокыԍ пырӧм вужја кывјасын (ԃівӧ, ԏертука і с. в.).

9. Јітӧdана dа гуԍа dа гора јітӧdантӧм воԇвылын ж – җ вежлаԍігӧн колӧ гіжны јітӧdана dа гора јітӧdантӧм воԇвылын «җ» а гуԍа јітӧdантӧм воԇвылын «ж» (ыҗыd, ыжта, ыҗdа).

10. Торја ԍорԋіԍікаса кывјас (воԇԇа правілӧјас улас-кӧ оз ԍурны-ԋін најӧ) гіжԍӧны сіԇ, кыԇ шуԍӧны сіјӧ ԍорԋіԍікасаныс.

Сіԇ: ыжмітчас, оԋԋалӧ, ԇімԉаԍны, шеввіԇны, јӧжгыԉтчӧма, шемӧс, шлывгӧ, пашԉак, ԍіліԇір, кеԉчіещ, ԇігӧdа і с. в.

11. Торјакывјасын, кӧні вежлаԍӧны «в»– «л» dа воԍԍа вома «в» (о, ӧ, у, ы), јітӧdана воԇын гіжԍӧ «л», а јітӧdантӧм воԇын dа кывпомын гіжԍӧ «в». (Кыв, кывтор, кыла, јӧв, јӧла, јӧвтор, бӧвк (болк), ывла (ылла) і с. в.).

12. Кор воԇԇа ԋебыd јітӧdантӧм аскојdалӧ бӧрја «ј»-сӧ, сек гіжԍӧ «ԃԃ, ԋԋ, ԇԇ, ԏԏ», і с. в. (Гоԋԋавны, воԇԇа, кыԇԇа, коԏԏалӧ, кіԉԉыны і с. в.).

13. Уналыd петкӧdлана кывторјас ԋебыd јітӧdана бӧрын оз вежԍы. Век гіжԍӧ «коԉјас, кыԇјас», а оз «коԉԉас, кыԇԇас» і с. в.

14. Ныр пыр шуана «м» мукӧd торјакывјас аскојdалӧ воԇԇа «н» (уммовԍыны– унмовԍыны), секі гіжԍӧ «н», а оз «м» (унмовԍыны).

15. Торјакывјасын, кӧԏ вежлаԍӧны «н» «м» (пом – пон (конец), колӧ куԅала гіжны, «м», а оз «н».

Сіԇ: «пом», помтӧг, помаԍԍыны, помԋіdор.

16. Кык јітӧdана шы костын петавлӧны «ј» (лыа – лыја (песок), пӧјім – пӧім, кӧјін – кӧін) dа «в» (лыва – лыа, нуа – нува і с. в.). Сені быdлаын колӧ гіжны «ј» dа «в»-тӧг.

СІԆІ: лыа, нуа, гыа, пӧім, кӧін і с. в.

17. Воԇԇа правілӧыс оз паԍкав сещӧм кывјас вылӧ, кӧні «ј» ԉібӧ «в» ыс фонемалогіческӧј, а абу сӧмын комбінаторнӧј.

СІԆІ: кујім, којмӧd.

18. Уна кывԍікасын ԋебыd јітӧdантӧм шыјас бӧрын кывԍӧ «і» dа «е», меdвоԇԇа јітӧd кынԇіыс, сені век гіжԍӧ «ы» dа «ӧ», а оз «і» «е». Сіԇ: «віԇӧdны», «пеԉӧс», «вежԍӧма» «јукԍӧ» і с. в. (Тајӧ правілӧԍыс ем ԋекымын іскԉучеԋԋӧ. Віԇӧd морфологіја правілӧјас).

В. Морфологіја правілӧјас

1. Емаԋім јывԍікалігӧн јітӧdана шыԍаԋ завоԃітчӧм кывјыв воԇлаdорын «ш» бӧрвылын петавлӧ «к»; «к» dа «п» бӧрвылын петавлӧ «т», «н» бӧрвылын петавлӧ «м» dа мукӧd јітӧdантӧм бӧрын «ј». СІԆІ: ош – ошкӧн, ошкӧс; ԅеп – ԅептыԍ, ԅептын; ԍік – ԍіктын, ԍіктыԍ; кер – керјӧн, керјын; ԍін – ԍінмӧн, ԍінмыԍ і с. в. Сіјӧ петавлыԍ шыјассӧ сіԇі-і гіжԍӧны: ԅептыԍ, керјыԍ, гезјыԍ, ошкӧн, ошкыԍ, ԍінмыԍ, ԍінмӧн і с. в.

Nominativ	ноԉ
Adessiv	лӧн.
Allativ	лы.
Allativ	лыԍ.
Approximativ	лаԋ.
Consecutiv	ла
Inessiv	ын
Elativ	ыԍ, ԍa.
Egressiv	ԍaԋ
Illativ	ӧ.
Accusativ	ӧс – ноԉ.
Instrumental	ӧн.
Prosecutiv	ӧd, ті.
Terminativ	ӧԇ.
Caritiv	тӧг.
Comitativ	кӧd.

 

3. Морта кывјывјас емаԋіма кывјаслӧн со кущӧмӧԍ:

1	—ым, ӧј	-јасым, —ӧј.
2	—ыd	-јасыd.
3	—ыс	-јасыс.
1	—ным	-јасным.
2	—ныd	-јасныd.
3	-ныс	-јасныс.

 

4. Торјакывјасын (шонdі, јоdі, чері, сіԇі, таԇі dырјі, тырјі і с. в.) меd помас век гіжԍӧ «і», а ԋе «ы».

5. «І» гіжԍӧ со кущӧм кывјасын: а) кӧні ӧтлааԍлӧны іт, ті, іԇ іԋ, інԇі, ік, іԃік, інԇік. СІԆ: Шыбітны, јурбітны, кокԋіԋԇі, кокԋіdік, лӧԇіԋԇі, лӧԇіԋік, саріԇ, јеретԋік, воміԇіс. в.

6. Урчітанакывјасынкорпомаԍӧ «іг» «ігӧн»іс. в. быdлаын гіжԍӧ «іг», «ігӧн» і с. в. СІԆ: муніг, локтіг, мунігӧн, локтігӧніс. в.

7. Коԉанкаdакаdакылын (керан—вӧчанын) век помаԍӧ: «і», «ін», «іс», «ім», «іныd» «існы».

8. Щӧктана каdакылын кывјас век помаԍӧны «ы» вылӧ. СІԆ: пышјы, четчы, і с. в. (Мукӧd керан-вӧчаныс щӧктана каdакылыс куш вужја, јывтӧм, СІԆ: «мун», «сувт» і с. в.)

9. Тајӧ торја кывјасын, меdвоԇԇа јітӧd кынԇіыс гіжԍӧны «е», а оз «ӧ».

Вереԏа, ваԉегіԉ, јенҗек, іреј, іԍеԉіча, ԃевеԍԋік, мутеј, ԉагеј, моԍер, куԅнем, ӧшщӧпек, рамеԋ, паԏера, пеԍԏер, півер, пучер, руԏеј, суԉеја, ԏеԉеб, ԏеԉепіт, ԏеԉега, ԏупеԉ, чепылыш, чужмер (исток), јізер, шпіаԏер, вежӧртем, којбеd, бечева, беԅмен, бурещ, ԃевеԏібрат, dӧвеч, јенеж, dајdвевт, каԉабеч, кабрег, гаԋеч, кеԉеб, копеј муԏівеј, пестреԃ, паdвеж, јурвежӧр, піԉем, завеdка, поdчерем, пӧкмеԉԉа, рубеч, ԍіверука, ԍірагез, ԍерег, кујіммерага, ԍірвез, шакԉеј, сопеч, сӧвет, шпаԉер, шеԉешеԋԋӧ, шереб, уԉев (улей), јурвем, верԅӧм, вереԏа, верес, веԏеԉ, кареј, жаравеч, жучег, жыԏеј, выженка, јеретԋік, сыріԉеткі, шакԉеј, ԏеԉепіт, шыркупеч, шышымер, ԏеԏева, чекреԋ, череԃітны.

10. Бокыԍ пырӧм кывјас гіжԍӧны сіԇі, кыԇ шуԍӧны сіјӧ кывјас, кыԍ воӧма коміас. Важӧн пырӧм кывјас гіжԍӧны кыԇі шуԍӧны комі ԍорԋіын. СІԆ: а) еԉектрічество, прінціп, коԉԉегіја, коміԏет, фіԅіка, хутор і с. в. б) сакар, самӧвар, ԋіга, гумага (кабала) і с. в.

11. Ԋімтана бокыԍ пырӧм кывјасын гіжԍӧ помас «ӧј» СІԆ: «коннӧј», сӧветскӧј еԉектріческӧј, војеннӧј, крустаԉнӧј, черԋіԉнӧј і с. в.

12. Бокыԍ пырӧм емаԋіма кывјасын, коdјас помаԍӧны «ніе» вылӧ, гіжԍӧ «ԋԋӧ».

СІԆ: собраԋԋӧ, совешщаԋԋӧ, заԍеdаԋԋӧ і с. в.

13. Бокыԍ пырӧм емаԋіма кывјасын коdјас помаԍӧны «ц» вылӧ гіжԍӧ «ч». СІԆ: комсомоԉеч, парԏіјеч і с. в.

14. Кыкалана кывјас костын гіжԍӧ ԃефіс.

СІԆ: Муныԍ-локтыԍ, швуч-швач, јірк-кам, ај-мам, чоја-вока, ныра-ԍінма, чіркі-віркі, ԇірк-ԇорк, ԍіра-пеԉа, сіԇ-таԇ, кык-кујім, гоз-мӧd, ветлыны-мунны, јуны-ԍојны, гӧрыԍ-кӧԇыԍ і с. в.

15. Кывторјас воԇԇа кывјыскӧd гіжԍӧны ԃефісӧн-жӧ: —кӧ, -ӧ, -ӧd, -а, -ԋін, -тај, -ӧмӧј і с. в.

СІԆ: Оз-ԋін-нӧ-тај мунлы. Ез-ӧ-мӧј-на волы… і с. в.

16. Соԍԍана кывторјас ԋімтана dа урчітана кывјаскӧd гіжԍӧны ӧтлаын: ԋеуна, ԋеыҗыd, ԋеdыр, ԋемыј, ԋекущӧм, ԋесіԇі, ԋетаԇі і с. в., керан вӧчана кывјаскӧd «ԋе» гіжԍӧ рӧԅ, — ԋе мунны, ԋе ветлыны, ԋе ԍывны і с. в.

17. Ӧԏік еԉемента шы петкӧdлан урчітана кывјас (тур, тар, туԉа, швіч, швічка, кашкӧ, јірк, јірка і с. в.) соdтыԍԍана каdакывјаскӧd (муні, кері, варті, віԇі) быd формаын гіжԍӧны ӧтлаын сек најӧ ӧԏі каdакывтујӧ мунӧны (а) јіркмуні, камкылӧ, турвіԇӧ, тарвартіс, кышмуні.

18. Кывбӧрјас воԇԇа кыв торјакывјасыԍ гіжԍӧны торјӧн (јылыԍ, вылын, улын, вӧсна, понdа, кынԇі, тырјі і с. в. СІԆ: Локтіг тырјі, те вӧсна)

Сувталана пасјас.

(ПУНКТУАЦИЯ)

А. Пунктуаціја прінтсіпјас.

Унҗыкыԍсӧ сувталана пасјас ԍувтӧdлӧны роч прінціпјас ԍерԏі. Ԍорԋікуԅа артмӧмыс коміыслӧн dа рочыслӧн абу ԇік ӧткоԃ. Комікывјын, шуам-кӧԏ, со сіјӧ-жӧ соdтаса (придаточные) ԍорԋікуԅајас абуӧԍ. Сіјӧ ԍорԋікуԅајассӧ вежӧны торја куԅ ԍорԋікуԅаторјас. Сеԍԍа јітӧdкывјасыс (союзы) комі ԍорԋікывјас аслысногаӧԍ. Соdтаса ԍорԋікуԅајасыс dа јітӧdкывјасыс ӧніја гіжӧdа кывјын гежӧdінԇіја ԍуравлӧны но сіјӧ, dерт пырӧмаӧԍ роч кывјыԍ. Сіјӧ берdсӧ щӧщ колӧ пыԃԃі пуктыны.

Прінціпыс тујӧ колӧ боԍтны ԍорԋі вежӧртассӧ. Сувталана пасјас колӧ сувтӧdлыны ԍорԋі вежӧр ԍерԏі. Сы ԍӧрԏі ԍорԋіас паузајас сувтов керӧм артмӧ. Сы ԍерԏі мі вермам пуктавны пасјас (чут, чутік, јуаԍана dа горӧбтана пас, уна чута пас і с. в.) ԉібӧ кӧсјӧны-кӧ сіјӧ паснас ԍетны кущӧмкӧ аслыснога вежӧртас (віԍталана кывјас воԇвывса кыкчута пас, ԉібӧ сіјӧ-жӧ лыԃԃӧdлӧм воԇын, кык поԉус костын — ԏіре і с. в.) Ԍорԋі вежӧртасыс јеdінственнӧј прінціп.

Інтонаціја dа быdԍама мукӧd пӧлӧс прінціпјас сувталана пас сувтӧdлігӧн оз вермыны мунны поdув пыԃԃі.

Б. Пасјас сувтӧdлӧм.

1. Чут (точка). Чут сувтӧdчыԍԍӧ сек, кор гіжыԍыс чајтӧ гіжӧdсӧ помаԍӧмӧн ԋін, кор віԍтӧс вежӧртасыс помаԍԍӧма dа гіжыԍыс кӧсјӧ мӧdӧ вуҗны.

(Быd чут бӧрԏі выԉыԍ боԍтчӧны гіжны ыҗыd шыпасԍаԋ).

СІԆ: Вој тӧла. Кымӧра руdіԋік лун. Јаг-ӧзын слуdаԍаԋ ју куԅа тыdалӧ ылӧԇ. Тӧла зев і с. в.

2. Јуаԍана dа горӧбтана пас. Кор ԍорԋікуԅанас кӧсјӧны мыјкӧ јуавны ԉібӧ гораӧ, паԍкыdа віԍтавны, воԇа јуӧр віԇны, сек чут местаӧ сувтӧdӧны јуаԍана ԉібӧ горӧбтана пас.

СІԆ: Кӧні ті, ԍӧлӧмјас?

Кӧні ті, кыпыdјас?

Шыаԍӧј!

Уҗ вылӧ петавлӧј!

Віԍталӧј, велӧdӧј!

Ԍілалӧј, гіжӧј!

(Ԏіма Веԋ)

3. Уначута пас (многоточие). Кор гіжыԍыс чајтӧ гіжӧd вежӧртассӧ ԍорԋікуԅаԍыс помавтӧг коԉны, сек гіжӧd помас пуктӧны уначута пас.

СІԆ: «Віԇӧdліс, ԍінјассӧ чӧвтліс став вылас меdбӧрјаԍыс dолыdа, мічаӧ ԋімвіԇіс сіԇ… Сеԍԍа dруг сущкыԍіс уԍі і… кулі.» …ортчӧн шојыскӧd, сылӧн ԍӧлӧмыс… (Ԏ. Веԋ).

СОdТАС: Гіжігӧн мукӧd dырјі лоӧ нӧшта-на гырыԍҗык чукӧрјас вӧчавлыны. Сіјӧ чукӧрјасыс вежӧртаснаныс-жӧ јукԍӧны. Быd выԉ ԍорԋікуԅа чукӧрјас боԍтчӧны гіжны выԉ віԅԍаԋ, меdкӧԏ-і важ віԅыс абу-на помаԍԍӧма.

СІԆ: Тувсов гажа шонdі малалӧмӧн шонтӧ мусӧ. Лунтӧлыс ԋебыԃіка пӧԉтӧ, — ломалӧ чӧскыd тувсов руӧн. Мыј ем му вылын, ставыс ԋімкоԃаԍӧны гажа шонdілы, міча тулыслы. Вӧрdор ԍіктын вӧскреԍеԋԋа лунӧ нывјас dа зонјас гуdӧкјасӧн ветлӧны ԍікт куԅа dа ԍылӧны і с. в… Выԉ Паш.

4. Чутік (запятая)

а) Чутік сувтӧdлӧны сек, кор ӧԏі-мӧd бӧрԍаыс сулалӧны кык торја ԍорԋікуԅајас.

СІԆ: 1. Віт лун кысԍіс сјезd, віт лун Анна кывзіс выԉ уҗјас јылыԍ. 2. Пеdӧр Павел локтӧ грезdԍаԋ, мыјкӧ зев јона ачыс жерјалӧ. 3. Павел бура dыр ԍорԋітіс јортјаскӧd, унатор јылыԍ віԍталіс налы. 4. Міртуј куԅа багыԉтчӧма, быdӧн турԅӧdӧма лымнас, ерdвывјастіыd ԇікӧԇ тыртӧма, туј слӧјыс оз тӧdчы.

б) Кык ԍорԋікуԅа костын, кор ӧԏі ԍорԋікуԅаыс вежӧртаснас јітԍӧ мӧdыскӧd dа јітӧма-кӧ најӧс јітԍана кылӧн.

СІԆ: Ԋекор оз ков повны пӧԍ шонdіыԍ, сіјӧ ԍетӧ мортлы вын. Кӧԏ кущӧм уҗјас вылӧ ԍіктын ен віԇӧdлы, быdлаын отсаԍӧны комсомоԉечјас. Колӧ велӧdны, кыԇі раdіоыс уҗалӧ, кыԇі сіјӧ вӧчԍӧ.

в) Чутікӧн-жӧ јукԍӧны јорта јортԍыныс кык ӧткоԃ ԍорԋікуԅаторјас, абу-кӧ на костын ӧтлаӧdана јітӧd кыв (союз).

СІԆ: 1) Лаԏін шыпасјасӧн гіжыԍјас вӧліны сӧмын рытыввыв Јевропаса учонӧјјас: Віdеман, Шегрен, Кастрен, Каԉіма, Габеленц dа Віхман. 2) Вӧв ԋі, мӧс-ԋі — ԋінӧм абу. 3) Пув-ԉі, щак-ԉі — мыјкӧ-ӧd вотам.

г) Чутік сувтӧdчыԍԍӧ «аԉі» dа «ԉібӧ» воԇын, кор најӧ ӧԏі ԍорԋікуԅаын dа јітӧны кык ӧԏі нога ԍорԋікуԅатор, ԉібӧ кор ӧтлаӧdӧны кык торја ԍорԋікуԅајас.

СІԆ: 1) Курыd, аԉі јумов..? Пі, аԉі ныв чужӧма? 2) Тӧв песігӧн, ԉібӧ кӧԇыd dырјі колӧ јонҗыка паԍтаԍны.

d) Урчітана кывјас воԇвылын, кор најӧ мунӧны јітԍана кыв тујӧ, dа унаыԍ-кӧ ӧԏі ԍорԋікуԅаын шеdлӧны.

СІԆ: Му уҗалыԍ кор гӧрӧ, кор кӧԇӧ кор ыщкӧ. (Молоdц. В А.)

е. Петкӧdлана кывјас бӧрын-кӧ сулалӧны мӧd пӧвса бурҗыка петкӧdлана кывјас, сек најӧ чутікӧн жӧ јукԍӧны.

Јур веԍтас, јенежас, кӧрт лебачјас лебалӧны. Арԍа лунӧ, зіԉӧмӧн зерігӧн, вӧркеркаыԍ вӧралыԍ петалас. Мӧdыԍҗык, ізјастӧ јоԍтігӧн, каԅалісны бі петӧмтӧ (В. А. Мол.). Ветла, муна, вӧрӧ мајӧгла.